леєр

ЛЕ́ЄР, а, ч., мор.

Трос, який натягують на суднах вздовж палуби, щоб запобігти падінню людей за борт, для сушіння білизни тощо.

Він тремтів увесь, мов у лихоманці, вп'явся побілілими руками в холодний стальний леєр, що був туго натягнутий вздовж борту (В. Кучер);

З радістю драїв би палубу.., з півслова кидався б під час бурі натягувати вподовж палуби штормові леєри (О. Гончар);

На яхті почалася метушня, і чайкам, що сиділи на іржавих леєрах та на щоглах напівзатонулого судна, стало зрозуміло, що люди з яхти мають намір висадитись на борт (М. Білкун).

Значення в інших словниках

1. леєр — ле́єр іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. леєр — -а, ч., мор. Трос, якого натягують на суднах уздовж палуби, щоб запобігти падінню людей за борт, для сушіння білизни тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. леєр — ле́єр (голл. leier) туго натягнутий і закріплений обома кінцями трос (вірьовка), призначений для оберігання людей від падіння за борт, для встановлення косих вітрил, просушування білизни тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. леєр — ЛЕ́ЄР, а, ч., мор. Трос, який натягують на суднах вздовж палуби, щоб запобігти падінню людей за борт, для сушіння білизни тощо. З радістю драїв би палубу..  Словник української мови в 11 томах