леєр
ЛЕ́ЄР, а, ч., мор. Трос, який натягують на суднах вздовж палуби, щоб запобігти падінню людей за борт, для сушіння білизни тощо.
З радістю драїв би палубу.., з півслова кидався б під час бурі натягувати вподовж палуби штормові леєри (Гончар, Тронка, 1963, 199);
Він тремтів увесь, мов у лихоманці, вп’явся побілілими руками в холодний стальний леєр, що був туго натягнутий вздовж борту (Кучер, Голод, 1961, 349).
Словник української мови (СУМ-11)