леєр
ЛЕ́ЄР, а, ч., мор. Трос, який натягують на суднах вздовж палуби, щоб запобігти падінню людей за борт, для сушіння білизни тощо.
З радістю драїв би палубу.., з півслова кидався б під час бурі натягувати вподовж палуби штормові леєри (Гончар, Тронка, 1963, 199);
Він тремтів увесь, мов у лихоманці, вп’явся побілілими руками в холодний стальний леєр, що був туго натягнутий вздовж борту (Кучер, Голод, 1961, 349).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- леєр — ле́єр іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- леєр — -а, ч., мор. Трос, якого натягують на суднах уздовж палуби, щоб запобігти падінню людей за борт, для сушіння білизни тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- леєр — ЛЕ́ЄР, а, ч., мор. Трос, який натягують на суднах вздовж палуби, щоб запобігти падінню людей за борт, для сушіння білизни тощо. Він тремтів увесь, мов у лихоманці, вп'явся побілілими руками в холодний стальний леєр, що був туго натягнутий вздовж борту (В. Словник української мови у 20 томах
- леєр — ле́єр (голл. leier) туго натягнутий і закріплений обома кінцями трос (вірьовка), призначений для оберігання людей від падіння за борт, для встановлення косих вітрил, просушування білизни тощо. Словник іншомовних слів Мельничука