леєр
ле́єр
(голл. leier)
туго натягнутий і закріплений обома кінцями трос (вірьовка), призначений для оберігання людей від падіння за борт, для встановлення косих вітрил, просушування білизни тощо.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- леєр — ле́єр іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- леєр — -а, ч., мор. Трос, якого натягують на суднах уздовж палуби, щоб запобігти падінню людей за борт, для сушіння білизни тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- леєр — ЛЕ́ЄР, а, ч., мор. Трос, який натягують на суднах вздовж палуби, щоб запобігти падінню людей за борт, для сушіння білизни тощо. Він тремтів увесь, мов у лихоманці, вп'явся побілілими руками в холодний стальний леєр, що був туго натягнутий вздовж борту (В. Словник української мови у 20 томах
- леєр — ЛЕ́ЄР, а, ч., мор. Трос, який натягують на суднах вздовж палуби, щоб запобігти падінню людей за борт, для сушіння білизни тощо. З радістю драїв би палубу.. Словник української мови в 11 томах