леєр

ле́єр

(голл. leier)

туго натягнутий і закріплений обома кінцями трос (вірьовка), призначений для оберігання людей від падіння за борт, для встановлення косих вітрил, просушування білизни тощо.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. леєр — ле́єр іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. леєр — -а, ч., мор. Трос, якого натягують на суднах уздовж палуби, щоб запобігти падінню людей за борт, для сушіння білизни тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. леєр — ЛЕ́ЄР, а, ч., мор. Трос, який натягують на суднах вздовж палуби, щоб запобігти падінню людей за борт, для сушіння білизни тощо. Він тремтів увесь, мов у лихоманці, вп'явся побілілими руками в холодний стальний леєр, що був туго натягнутий вздовж борту (В. Словник української мови у 20 томах
  4. леєр — ЛЕ́ЄР, а, ч., мор. Трос, який натягують на суднах вздовж палуби, щоб запобігти падінню людей за борт, для сушіння білизни тощо. З радістю драїв би палубу.. Словник української мови в 11 томах