лимарювати

ЛИМАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., розм.

Бути лимарем.

Добре Дорошеві: один син лимарює, другий кравцює (Сл. Б. Грінченка);

– Він зроду не лимарював, а його робота – ярма та діжки (Григорій Тютюнник).

Значення в інших словниках

1. лимарювати — лимарюва́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. лимарювати — див. працювати  Словник синонімів Вусика
3. лимарювати — -юю, -юєш, недок., розм. Бути лимарем.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. лимарювати — Лимарюва́ти, -рю́ю, -рю́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. лимарювати — ЛИМАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., розм. Бути лимарем. Добре Дорошеві: один син лимарює, другий кравцює (Сл. Гр.); — Він зроду не лимарював, а його робота — ярма та діжки (Тют., Вир, 1964, 286).  Словник української мови в 11 томах
6. лимарювати — Лимарювати, -рюю, -єш гл. Заниматься шорничествомъ. Добре Дорошеві: один син лимарює, другий кравцює, а небіж шевцює. Канев. у.  Словник української мови Грінченка