лимарювати
ЛИМАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., розм. Бути лимарем.
Добре Дорошеві: один син лимарює, другий кравцює (Сл. Гр.);
— Він зроду не лимарював, а його робота — ярма та діжки (Тют., Вир, 1964, 286).
Словник української мови (СУМ-11)ЛИМАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., розм. Бути лимарем.
Добре Дорошеві: один син лимарює, другий кравцює (Сл. Гр.);
— Він зроду не лимарював, а його робота — ярма та діжки (Тют., Вир, 1964, 286).
Словник української мови (СУМ-11)