Словник української мови в 11 томах

лимарювати

ЛИМАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., розм. Бути лимарем.

Добре Дорошеві: один син лимарює, другий кравцює (Сл. Гр.);

— Він зроду не лимарював, а його робота — ярма та діжки (Тют., Вир, 1964, 286).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. лимарювати — лимарюва́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. лимарювати — див. працювати  Словник синонімів Вусика
  3. лимарювати — -юю, -юєш, недок., розм. Бути лимарем.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лимарювати — ЛИМАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., розм. Бути лимарем. Добре Дорошеві: один син лимарює, другий кравцює (Сл. Б. Грінченка); – Він зроду не лимарював, а його робота – ярма та діжки (Григорій Тютюнник).  Словник української мови у 20 томах
  5. лимарювати — Лимарюва́ти, -рю́ю, -рю́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. лимарювати — Лимарювати, -рюю, -єш гл. Заниматься шорничествомъ. Добре Дорошеві: один син лимарює, другий кравцює, а небіж шевцює. Канев. у.  Словник української мови Грінченка