липка

ЛИ́ПКА, и, ж.

діал. Таволга.

Скілько тут Сокири не бряжчали, Ні дубчика, ні липки не стяли (Є. Гребінка);

Квітнули величезні степові рум'янки, червоно-бузковий шпадник.., запашна липка (З. Тулуб);

По алеї із молодих липок .. їхав зелений ридван (П. Панч).

◇ Оббира́ти / обібра́ти, як (мов, на́че і т. ін.) ли́пку див. оббира́ти;

(1) Обде́ртий, як ли́пка (д) див. обдира́ти;

Обде́рти (обідра́ти, облупи́ти і т. ін.) / обдира́ти (облу́плювати і т. ін.), як (мов, на́че і т. ін.) [ту, молоде́ньку і т. ін.] ли́пку див. обдира́ти;

(2) Обі́драний, як ли́пка (д) див. обдира́ти;

(3) Як ли́пку, перев. зі сл. обібра́ти. – не залишивши нічого; дочиста, повністю, безсовісно і т. ін.

– Злигались удвох [пан і прикажчик], доки воля вийде, обібрати нас, як липку (Панас Мирний);

Багато хто глибоко переконаний, що.. їх оббирають, як липку, рідні конторські крючкотвори, вступаючи у кричущу невідповідність із кримінальним кодексом (із журн.).

Значення в інших словниках

1. липка — ли́пка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. липка — див. держак  Словник синонімів Вусика
3. липка — -и, ж. 1》 Зменш. до липа 1). Обдирати як липку. 2》 діал. Таволга.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. липка — ли́пка (лі́пка) вул. 1. вікно (ст) 2. шиба (ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. липка — ЛИ́ПКА, и, ж. 1. Зменш. до ли́па 1. Скілько тут Сокири не бряжчали, Ні дубчика, ні липки не стяли (Греб., І, 1957, 62); По алеї із молодих липок.. їхав зелений ридван (Панч, Гомон. Україна, 1954, 39). 2. діал. Таволга.  Словник української мови в 11 томах
6. липка — Липка, -ки ж. 1) ум. отъ липа. Ой у полі горина, стоїть липка зелена, ой на тій липці... три птахове співають. Чуб. V. 223. 2) Липовая кора, лубъ? А моя хата липками шита. Чуб. V. 412. 3) раст. Spiraea Filipendula. ЗЮЗО. І. 170. 4) = липці. Для сниманія вишень — очеретяна липка. О. 1861. V. 36.  Словник української мови Грінченка