лисенький

ЛИСЕ́НЬКИЙ, а, е.

Пестл. до ли́сий.

Чоловічок лисенький зовсім, як диня голова була, тихий та ласкавий (Марко Вовчок);

Хайалі – це капітан на “Гетьмані”. Він низенький, лисенький, у нього мало зубів, але він міцний і пругкий, як із чорної гуми опука (Остап Вишня);

Був то [Осько Заволока] маленький, лисенький чоловічок, ляканий з усіх кутків (Ю. Мушкетик);

Я хукаю на шибку, розмуровую її, але нічого не бачу, крім татових чобіт: високі, блискучі хромові халяви, поруділі лисенькі переди, а які міцні закаблуки, а підкови... (Б. Харчук).

Значення в інших словниках

1. лисенький — лисе́нький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. лисенький — див. лисий  Словник синонімів Вусика
3. лисенький — -а, -е. Пестл. до лисий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. лисенький — ЛИСЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до ли́сий. Чоловічок лисенький зовсім, як диня голова була, тихий та ласкавий (Вовчок, VI, 1956, 223); Оленка спала безтурботним сном, коли мати гукнула їй: — Оленко, ось вставай подивишся, яка теличка лисенька в нас є (Горд., II, 1959, 27).  Словник української мови в 11 томах