лисеня
ЛИСЕНЯ́, я́ти, с.
Маля лисиці.
Обов'язково побачите або білолобу лиску з лисенятами, або виводки чирят, крижнів, широконосок... (Остап Вишня);
Десь міряє час поміж папороті, а на його циферблат заглядається мале цікаве лисеня (Є. Гуцало);
В тритижневому віці лисенята починають пити молоко, пробують їсти м'ясний фарш (з наук.-попул. літ.);
П'ять-шість, а подекуди й більше сліпих лисенят приводить руда в березні–квітні (із журн.);
* У порівн. – А коли ж ви нас одвідаєте? – питає панночка, сюди-туди обертаючись та в вічі їм [гостям] заглядаючи, немов як лисеня (Марко Вовчок).
Словник української мови (СУМ-20)