лисеня

ЛИСЕНЯ́, я́ти, с. Маля лисиці.

В тритижневому віці лисенята починають пити молоко, пробують їсти м’ясний фарш (Наука.., 5, 1958, 28);

Лисиця дітей доглядала як слід. Лисиця дітей виряджала у світ. Її лисенята Поштиві були (Перв., Райдуга.., 1960, 61);

*У порівн. — А коли ж ви нас одвідаєте? — питає панночка, сюди-туди обертаючись та в вічі їм [гостям] заглядаючи, немов як лисеня (Вовчок, І, 1955, 112).

Значення в інших словниках

1. лисеня — лисеня́ іменник середнього роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. лисеня — -яти, с. Маля лисиці.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лисеня — ЛИСЕНЯ́, я́ти, с. Маля лисиці. Обов'язково побачите або білолобу лиску з лисенятами, або виводки чирят, крижнів, широконосок... (Остап Вишня); Десь міряє час поміж папороті, а на його циферблат заглядається мале цікаве лисеня (Є.  Словник української мови у 20 томах
4. лисеня — ЛИСЕНЯ́ (маля лисиці), ЛИСИЧА́. У тритижневому віці лисенята починають пити молоко (з журналу); Приніс мені батько з поля двох сліпих лисичат (М. Кропивницький).  Словник синонімів української мови
5. лисеня — Лисеня́, -ня́ти, -ня́ті, -ня́м; -ня́та, -ня́т  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)