лисенький
ЛИСЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до ли́сий.
Чоловічок лисенький зовсім, як диня голова була, тихий та ласкавий (Вовчок, VI, 1956, 223);
Оленка спала безтурботним сном, коли мати гукнула їй: — Оленко, ось вставай подивишся, яка теличка лисенька в нас є (Горд., II, 1959, 27).
Словник української мови (СУМ-11)