лисань

ЛИСА́НЬ, я́, ч., рідко. Той, у кого є лисина.

Голова цехкому, лагідний лисань Палагутенко, глянув на неї здивовано (Хижняк, Невгамовна, 1961, 13).

Значення в інших словниках

1. лисань — лиса́нь іменник чоловічого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. лисань — див. лисий  Словник синонімів Вусика
3. лисань — -я, ч., рідко. Той, у кого є лисина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. лисань — ЛИСА́НЬ, я́, ч., рідко. Той, хто має лисину. Голова цехкому, лагідний лисань Палагутенко, глянув на неї здивовано (А. Хижняк).  Словник української мови у 20 томах
5. лисань — ЛИ́СИЙ ім. (людина з лисиною або без волосся на голові); ПЛІШИ́ВИЙ, ЛИСА́НЬ рідше, ЛИСА́К рідше, ЛИСУ́Н розм. (людина з лисиною). Лисий лисого здалека бачить (прислів'я); Як вкрив сніг землю, тоді вдарили морози, та й цупкі ж були!...  Словник синонімів української мови