лискати
ЛИ́СКА́ТИ, ли́ска́є, недок., діал.
Блищати.
Ото драпонув! аж потилиця лиска (Номис);
Блискавка між хмарами лискала (Сл. Б. Грінченка);
Шабельками шляхетськими будинки лискають (П. Куліш);
Сідали погибайлики в горіхові сідельця, крицевими лисками лискали, шугали грім'яками із-під копит (І. Калинець).
Словник української мови (СУМ-20)