лиска
ЛИ́СКА¹, и, ж.
Болотний птах родини пастушкоподібних з чорно-сірим пір'ям і білим роговим наростом на лобі.
Безхвоста, короткотіла лиска пролетіла над ставом (М. Коцюбинський);
І от вам призивне: – Ках! Ках! Ках! Ках! Ках! Ках! То обережна лиска випливла з очерету (Остап Вишня);
Бричка швидко з'їхала на місток Тясмину, над яким то тут, то там пливли тумани.., а внизу від води темніли тіні, які розскакувалися, коли пролітала дика качка чи лиска (Т. Осьмачка);
Йдемо довгою греблею, у воді схлюпує риба, чорна лиска попливла в очерет і потягла за собою вервечку каченят (Ю. Мушкетик);
Лиски знаходять собі пару й тримаються разом усе життя (з газ.).
ЛИ́СКА², и, ж., рідко.
Те саме, що лиси́чка¹.
– Котику-братику, несе мене лиска по каменю-мосту на своєму хвосту [хвості] (з казки);
Влізла й лиска в рукавичку, примостилась у кутку (Н. Забіла).
Словник української мови (СУМ-20)