1. Словник української мови у 20 томах

лиска

ЛИ́СКА¹, и, ж.

Болотний птах родини пастушкоподібних з чорно-сірим пір'ям і білим роговим наростом на лобі.

Безхвоста, короткотіла лиска пролетіла над ставом (М. Коцюбинський);

І от вам призивне: – Ках! Ках! Ках! Ках! Ках! Ках! То обережна лиска випливла з очерету (Остап Вишня);

Бричка швидко з'їхала на місток Тясмину, над яким то тут, то там пливли тумани.., а внизу від води темніли тіні, які розскакувалися, коли пролітала дика качка чи лиска (Т. Осьмачка);

Йдемо довгою греблею, у воді схлюпує риба, чорна лиска попливла в очерет і потягла за собою вервечку каченят (Ю. Мушкетик);

Лиски знаходять собі пару й тримаються разом усе життя (з газ.).

ЛИ́СКА², и, ж., рідко.

Те саме, що лиси́чка¹.

– Котику-братику, несе мене лиска по каменю-мосту на своєму хвосту [хвості] (з казки);

Влізла й лиска в рукавичку, примостилась у кутку (Н. Забіла).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лиска — ли́ска іменник жіночого роду, істота птах; лисиця; домашня тварина з білою плямою на лобі Орфографічний словник української мови
  2. лиска — I -и, ж. Болотний птах родини пастушкових із чорно-сірим пір'ям і білим роговим наростом на лобі. II -и, ж., рідко. Те саме, що лисичка I. III -и, ж., розм. Кличка корови, собаки та інших свійських тварин з білою плямою на лобі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лиска — Птах ряду журавлеподібних; заселяє застійні води Євразії, Австралії та Пн. Африки; довж. 37-42 см; чорна з білим лисина на чолі. Універсальний словник-енциклопедія
  4. лиска — ЛИ́СКА (болотний птах родини пастушкових), ЛИСУ́ХА. Де-не-де попереду нас із хуркотом перебігали по лататтю сполохані курочки та в очеретах лякливо кахкали лиски (О. Досвітній); Шум моторів турбує птахів, які гніздяться тут, виганяє з кормових місць.. лебедів і лисух (з газети). Словник синонімів української мови
  5. лиска — ЛИ́СКА¹, и, ж. Болотний птах родини пастушкових з чорно-сірим пір’ям і білим роговим наростом на лобі. Безхвоста, короткотіла лиска пролетіла над ставом (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  6. лиска — Ли́ска, -ки ж. 1) ум. отъ лиса. Котику-братіку! несе мене лиска по каменю мосту. Рудч. Ск. І. 27. 2) = лисак 4. Ой були ми в ліску та поймали лиску чорную та чубатую. 3) Животное съ бѣлымъ пятномъ на лбу: корова, собака и пр. ум. лисочка. Словник української мови Грінченка