лиска

Значення в інших словниках

1. лиска — ли́ска іменник жіночого роду, істота птах; лисиця; домашня тварина з білою плямою на лобі Орфографічний словник української мови
2. лиска — ЛИ́СКА¹, и, ж. Болотний птах родини пастушкоподібних з чорно-сірим пір'ям і білим роговим наростом на лобі. Безхвоста, короткотіла лиска пролетіла над ставом (М. Коцюбинський); І от вам призивне: – Ках! Ках! Ках! Ках! Ках! Ках!... Словник української мови у 20 томах
3. лиска — Птах ряду журавлеподібних; заселяє застійні води Євразії, Австралії та Пн. Африки; довж. 37-42 см; чорна з білим лисина на чолі. Універсальний словник-енциклопедія
4. лиска — ЛИ́СКА (болотний птах родини пастушкових), ЛИСУ́ХА. Де-не-де попереду нас із хуркотом перебігали по лататтю сполохані курочки та в очеретах лякливо кахкали лиски (О. Досвітній); Шум моторів турбує птахів, які гніздяться тут, виганяє з кормових місць.. лебедів і лисух (з газети). Словник синонімів української мови
5. лиска — ЛИ́СКА¹, и, ж. Болотний птах родини пастушкових з чорно-сірим пір’ям і білим роговим наростом на лобі. Безхвоста, короткотіла лиска пролетіла над ставом (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
6. лиска — Ли́ска, -ки ж. 1) ум. отъ лиса. Котику-братіку! несе мене лиска по каменю мосту. Рудч. Ск. І. 27. 2) = лисак 4. Ой були ми в ліску та поймали лиску чорную та чубатую. 3) Животное съ бѣлымъ пятномъ на лбу: корова, собака и пр. ум. лисочка. Словник української мови Грінченка