1. Словник української мови в 11 томах

лиска

ЛИ́СКА¹, и, ж. Болотний птах родини пастушкових з чорно-сірим пір’ям і білим роговим наростом на лобі.

Безхвоста, короткотіла лиска пролетіла над ставом (Коцюб., II, 1955, 265);

Гніздо лиска влаштовує з сухих стебел очерету, десь над водою, в густих заростях (Корисні птахи.., 1950, 18).

ЛИ́СКА², и, ж., рідко. Те саме, що лиси́чка¹.

Влізла й лиска в рукавичку, примостилась у кутку (Забіла, Веселим малюкам, 1959, 158).

ЛИ́СКА³, и, ж., розм. Кличка корови, собаки та інших домашніх тварин з білою плямою на лобі.

І так би от, уткнувшися в копицю, Поринув у солодку голубінь, — А треба притьмом Лиску там чи Маньку Сьогодні гнать аж на Попів ланок (Рильський, II, 1960, 304).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лиска — ли́ска іменник жіночого роду, істота птах; лисиця; домашня тварина з білою плямою на лобі Орфографічний словник української мови
  2. лиска — I -и, ж. Болотний птах родини пастушкових із чорно-сірим пір'ям і білим роговим наростом на лобі. II -и, ж., рідко. Те саме, що лисичка I. III -и, ж., розм. Кличка корови, собаки та інших свійських тварин з білою плямою на лобі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лиска — ЛИ́СКА¹, и, ж. Болотний птах родини пастушкоподібних з чорно-сірим пір'ям і білим роговим наростом на лобі. Безхвоста, короткотіла лиска пролетіла над ставом (М. Коцюбинський); І от вам призивне: – Ках! Ках! Ках! Ках! Ках! Ках!... Словник української мови у 20 томах
  4. лиска — Птах ряду журавлеподібних; заселяє застійні води Євразії, Австралії та Пн. Африки; довж. 37-42 см; чорна з білим лисина на чолі. Універсальний словник-енциклопедія
  5. лиска — ЛИ́СКА (болотний птах родини пастушкових), ЛИСУ́ХА. Де-не-де попереду нас із хуркотом перебігали по лататтю сполохані курочки та в очеретах лякливо кахкали лиски (О. Досвітній); Шум моторів турбує птахів, які гніздяться тут, виганяє з кормових місць.. лебедів і лисух (з газети). Словник синонімів української мови
  6. лиска — Ли́ска, -ки ж. 1) ум. отъ лиса. Котику-братіку! несе мене лиска по каменю мосту. Рудч. Ск. І. 27. 2) = лисак 4. Ой були ми в ліску та поймали лиску чорную та чубатую. 3) Животное съ бѣлымъ пятномъ на лбу: корова, собака и пр. ум. лисочка. Словник української мови Грінченка