лиснитися

ЛИСНИ́ТИСЯ, и́ться, недок., чим, від чого і без дод.

Те саме, що лисні́ти.

[Микита:] Бачиш ондечки сокиру? Дивись, як вона блищить!.. Я одвертаю від неї погляд, а вона ще дужче лисниться перед очима (М. Кропивницький);

Обличчя їхні пашать здоров'ям, лисняться від поту (О. Гончар);

Обличчя вдоволено лисняться та блищать під сонячним промінням (В. Дрозд).

Значення в інших словниках

1. лиснитися — лисни́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. лиснитися — див. блищати  Словник синонімів Вусика
3. лиснитися — -иться, недок., чим, від чого і без додатка. Те саме, що лисніти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. лиснитися — БЛИЩА́ТИ (про гладку, начищену, змащену і под. поверхню - давати блиск; давати м'який блиск), ЛИСНІ́ТИ, ЛИСНИ́ТИСЯ, ЛИСНІ́ТИСЯ рідше, БЛИСТІ́ТИ рідко, ВИЛИ́СКУВАТИ підсил., ВИЛИ́СКУВАТИСЯ підсил. рідше, ЛОЩИ́ТИ діал., ЛОЩИ́ТИСЯ діал.  Словник синонімів української мови
5. лиснитися — Лисні́ти, -ні́ю, -ні́єш і лисни́тися, -ню́ся, -ни́шся  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. лиснитися — ЛИСНИ́ТИСЯ, и́ться, недок., чим, від чого і без додатка. Те саме, що лисні́ти. Кажуть всі, що у районі Щонайкращі наші коні! Ось вони лисняться, ситі, У веселім табуні (Позн., Ми зростаєм..  Словник української мови в 11 томах
7. лиснитися — Лиснитися, -ню́ся, -ни́шся гл. = лисніти. Вода по полю лисниться. Черк. у.  Словник української мови Грінченка