лиснути
ЛИ́СНУТИ, не, док.
Однокр. до лисні́ти.
Вже почало снить і марить, що бистра річка, що як минали – в очі лиснула, приливає усе ближче та ближче (Марко Вовчок);
Він вийняв з піхов криву гостру шаблюку та й лиснув нею перед очима у дівчини (Б. Грінченко).
Словник української мови (СУМ-20)