лисніти

ЛИСНІ́ТИ, і́є, недок., чим, від чого і без дод.

Блищати своєрідним лиском (про начищену, лаковану, змащену і т. ін. поверхню).

У хатці темно й тихо; в віконечко іскрять дві пломенисті зірочки іскрясті з неба голубого і білий сніг лисніє (Марко Вовчок);

Пучку другої руки він смачно присмоктував, бо там колись було сало, а тепер вона тілько лисніла ним (Панас Мирний);

Із поля, з того місця, де лисніє в долині рудка якась, що поросла очеретом, дує різкий холодний вітер (С. Васильченко);

Уніформою він зовсім не відрізнявся від автоматників, лише на ковнірі блюзи під шинелею мав дрібні червоні зірочки, що лисніли, як краплі крові (І. Багряний);

Внизу, вибиваючись із ряски, лисніло на сонці брудне плесо (Б. Антоненко-Давидович);

В одного з кошика крайчиком лисніла червонаста воловина (В. Барка);

Старий світив лисиною, молоді лисніли чубами (А. Дімаров).

Значення в інших словниках

1. лисніти — лисні́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. лисніти — Вилискувати, полискувати, блищати, відсвічувати, сяяти, д. лишати; лиснітися, лиснитися.  Словник синонімів Караванського
3. лисніти — див. блищати  Словник синонімів Вусика
4. лисніти — -іє, недок., чим, від чого і без додатка. Блищати своєрідним лиском (про начищену, лаковану, змащену і т. ін. поверхню). || Яскраво відсвічувати, сяяти, блищати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. лисніти — БЛИЩА́ТИ (про гладку, начищену, змащену і под. поверхню - давати блиск; давати м'який блиск), ЛИСНІ́ТИ, ЛИСНИ́ТИСЯ, ЛИСНІ́ТИСЯ рідше, БЛИСТІ́ТИ рідко, ВИЛИ́СКУВАТИ підсил., ВИЛИ́СКУВАТИСЯ підсил. рідше, ЛОЩИ́ТИ діал., ЛОЩИ́ТИСЯ діал.  Словник синонімів української мови
6. лисніти — Лисні́ти, -ні́ю, -ні́єш і лисни́тися, -ню́ся, -ни́шся  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. лисніти — ЛИСНІ́ТИ, і́є, недок., чим, від чого і без додатка. Блищати своєрідним лиском (про начищену, лаковану, змащену і т. ін. поверхню).  Словник української мови в 11 томах
8. лисніти — Лисні́ти, -ні́ю, -єш гл. Блестѣть; лосниться. Вода лисніє у криниці. Лебед. у. Всюди блищало і лисніло по світлицях. Левиц. І. 298. (Панок) з круглим червоним лицем, так гладесенько виголеним, що воно у його аж лисніло. Мир. Пов. II. 60.  Словник української мови Грінченка