лихослівний

ЛИХОСЛІ́ВНИЙ, а, е.

Стос. до лихослів'я 1.

Старшокласники, які самі активно лихословлять і часто-густо є адресатами лихослівних висловлювань, відчувають при цьому вкрай негативні емоції (із журн.);

// Який уживає грубі, дошкульні або нецензурні слова й вислови щодо кого-небудь.

Побачивши, що тут йому не світить, відійшов [чоловік] від лихослівних дівчат (В. Гжицький).

Значення в інших словниках

1. лихослівний — лихослі́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. лихослівний — -а, -е. Який уживає грубі, дошкульні слова і вирази щодо кого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лихослівний — ЛИХОСЛІ́ВНИЙ, а, е. Який уживає грубі, дошкульні слова і вирази щодо кого-небудь. Побачивши, що тут йому не світить, відійшов [чоловік] від лихослівних дівчат (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 28).  Словник української мови в 11 томах