Словник української мови у 20 томах

лицювальник

ЛИЦЮВА́ЛЬНИК, а, ч.

Фахівець із лицювальних робіт.

Професійно-технічне училище проводить набір учнів на новий навчальний рік за спеціальностями: маляр-штукатур, кахельник-лицювальник та лицювальник-мозаїст (з газ.);

У ІІІ етапі Всеукраїнського конкурсу фахової майстерності серед учнів професійно-технічних навчальних закладів з професії лицювальник-плиточник узяло участь 27 переможців ІІ етапу конкурсу (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. лицювальник — лицюва́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. лицювальник — -а, ч. Той, хто займається лицюванням.  Великий тлумачний словник сучасної мови