лицювальниця

ЛИЦЮВА́ЛЬНИЦЯ, і, ж.

Жін. до лицюва́льник.

Після вирахування площі стін одна лицювальниця промовила: “Ми ще повинні в лицювальну площу врахувати побиті плитки, які лежать на підлозі” (із журн.);

На Всеукраїнському конкурсі фахової майстерності журі також визначило учасника в номінації “Найчарівніша лицювальниця” (з газ.).

Значення в інших словниках

1. лицювальниця — лицюва́льниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. лицювальниця — -і. Жін. до лицювальник.  Великий тлумачний словник сучасної мови