лишений
ЛИ́ШЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до лиши́ти 1–8.
З путами на передніх ногах він [кінь] за селом блукав, самопасом лишений у лугах (В. Стус);
Хай би там що, але слід триматися звичаю, лишеного дідами й прадідами (І. Білик).
Словник української мови (СУМ-20)