лишений
ЛИ́ШЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до лиши́ти 1–8.
З путами на передніх ногах він [кінь] за селом блукав, самопасом лишений у лугах (В. Стус);
Хай би там що, але слід триматися звичаю, лишеного дідами й прадідами (І. Білик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лишений — ли́шений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- лишений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до лишити 1-8). Великий тлумачний словник сучасної мови
- лишений — Низький, нещасний, безсилий, той, що потребує Словник застарілих та маловживаних слів
- лишений — ЛИ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до лиши́ти 1-8. Словник української мови в 11 томах