лишений

ЛИ́ШЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до лиши́ти 1–8.

З путами на передніх ногах він [кінь] за селом блукав, самопасом лишений у лугах (В. Стус);

Хай би там що, але слід триматися звичаю, лишеного дідами й прадідами (І. Білик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лишений — ли́шений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. лишений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до лишити 1-8). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лишений — Низький, нещасний, безсилий, той, що потребує Словник застарілих та маловживаних слів
  4. лишений — ЛИ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до лиши́ти 1-8. Словник української мови в 11 томах