лобань

ЛОБА́НЬ.

1. я́, ч., розм. Людина або тварина з великим опуклим лобом.

Петро, дядьків Семенів лобань, .. уявивши себе кимось, пішов і пішов “рубати”, збиває лозиною голови будяків (О. Гончар);

// Уживається як лайливе слово.

– Ти, такий лобаню, схопився, лоба не перехрестивши, та до хліба зараз тягнешся? (С. Васильченко).

2. я́, ч. і і, ж. Цінна промислова риба родини кефалевих.

Позаторік восени, коли пішла в морі лобань, змовився Нур'ялі з братами Медже .. вийти на лов (З. Тулуб);

Серед кефалевих у Чорному морі біля берегів Криму найчисленніші популяції лобаня і сингіля (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. Лобань — Лоба́нь прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.  Орфографічний словник української мови
2. лобань — -я. 1》 ч., розм. Людина або тварина з великим опуклим лобом. || Кремезний, старий вовк. || Уживається як лайливе слово. 2》 ч. і ж. Цінна промислова риба родини кефалевих.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лобань — ЛОБА́НЬ розм. (людина або тварина з великим опуклим чолом), ЛОБА́СТИЙ у знач. ім., розм., ЛОБА́ТИЙ у знач. ім., розм. Петро, дядьків Семенів лобань, напередодні острижений налисо, ..  Словник синонімів української мови
4. лобань — ЛОБА́НЬ, я́. 1. ч., розм. Людина або тварина з великим опуклим лобом; // Уживається як лайливе слово. — Ти, такий лобаню, схопився, лоба не перехрестивши, та до хліба зараз тягнешся? (Вас., І, 1959, 324). 2. ч. і ж. Цінна промислова риба родини кефалевих.  Словник української мови в 11 томах
5. лобань — Лобань, -ня́ м. Съ большимъ лбомъ.  Словник української мови Грінченка