лобань
ЛОБА́НЬ розм. (людина або тварина з великим опуклим чолом), ЛОБА́СТИЙ у знач. ім., розм., ЛОБА́ТИЙ у знач. ім., розм. Петро, дядьків Семенів лобань, напередодні острижений налисо, .. уявивши себе кимось, пішов і пішов "рубати", збиває лозиною голови будяків (О. Гончар); "Лобатим", чи "лобком", дражнили у бурсі Демка Гречаного за його крутий лоб (Д. Мордовець).
Словник синонімів української мови