ловлення

ЛО́ВЛЕННЯ, я, с.

Дія за знач. лови́ти; ловіння.

Я бачив усі справи, що чинились під сонцем: й ось усе це марнота та ловлення вітру! (Біблія. Пер. І. Огієнка);

В разі потреби міг би й я написати про способи ловлення риби і рибальські знаряддя в Галичині (І. Франко);

Спинилися люди, що після ловлення безумця тяжко дихали (В. Барка);

Тоді залишається одне: вбити лисицю! Але ж це не підлість, а господарська необхідність, така ж, як і ловлення мишей на пастку (В. Кожелянко).

Значення в інших словниках

1. ловлення — ло́влення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. ловлення — -я, с. Дія за знач. ловити; ловіння.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ловлення — Ло́влення, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. ловлення — ЛО́ВЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. лови́ти; ловіння. Дітвора, боса й майже гола, ..забавлялась ловленням дрібних рибок на гачки (Фр., VI, 1951, 303); З особливою силою реалізму змальовано в українських і словацьких піснях ловлення призначених у рекрути людей (Нар. тв. та етн., 4, 1965, 38).  Словник української мови в 11 томах