ловлення

ЛО́ВЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. лови́ти; ловіння.

Дітвора, боса й майже гола, ..забавлялась ловленням дрібних рибок на гачки (Фр., VI, 1951, 303);

З особливою силою реалізму змальовано в українських і словацьких піснях ловлення призначених у рекрути людей (Нар. тв. та етн., 4, 1965, 38).

Значення в інших словниках

1. ловлення — ло́влення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. ловлення — -я, с. Дія за знач. ловити; ловіння.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ловлення — ЛО́ВЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. лови́ти; ловіння. Я бачив усі справи, що чинились під сонцем: й ось усе це марнота та ловлення вітру! (Біблія. Пер. І.  Словник української мови у 20 томах
4. ловлення — Ло́влення, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)