логарифм
ЛОГАРИ́ФМ, а, ч., мат.
Показник степеня, до якого потрібно піднести число-основу, щоб одержати дане число.
Для визначення питомої швидкості росту культур використовують не абсолютні значення біомаси, а їхні логарифми (з наук. літ.);
Отримали відоме рівняння Больцмана, яке показує, що ентропія пропорційна логарифму термодинамічної імовірності системи (з наук. літ.);
– Як лише вийдете з гімназії.., за два [роки] половина з вас .. на логарифми буде дивитися, як теля на нові ворота (І. Франко);
Як інженер я не обмежився простими арифметичними діями: в хід було пущено логарифми, інтеграли та інші витребеньки (Ю. Іздрик);
Логарифми потрібні всім – червоним, білим, монархістам і комуністам (Б. Антоненко-Давидович).
Словник української мови (СУМ-20)