логарифм

ЛОГАРИ́ФМ, а, ч., мат. Показник степеня, до якого потрібно піднести число-основу, щоб одержати дане число.

— Як лише вийдете з гімназії.., за два [роки] половина з вас.. на логарифми буде дивитися, як теля на нові ворота (Фр., III, 1950, 30);

Два тоненьких зшитки лежали на таблиці логарифмів (Собко, Звич. життя, 1957, 298).

Значення в інших словниках

1. логарифм — логари́фм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. логарифм — -а, ч., мат. Показник степеня, до якого потрібно піднести число-основу, щоб одержати дане число.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. логарифм — ЛОГАРИ́ФМ, а, ч., мат. Показник степеня, до якого потрібно піднести число-основу, щоб одержати дане число. Для визначення питомої швидкості росту культур використовують не абсолютні значення біомаси, а їхні логарифми (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. логарифм — логари́фм (лат. logarithmus, від грец. λόγος, тут – відношення і αριθμός – число) показник степеня, до якого треба піднести число а, щоб одержати число N.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. логарифм — Показник x степені, до якої необхідно піднести основу a, щоб отримати число b; запис x = logab, що рівнозначне запису ax = b (при умовах a, b>0, a ≠ 1); як-от, log39 = 2 або 32 = 9; л. десятковий — л. з основою 10, позначається logb або lgb; л. натуральний — л. з основою e, позначається lnb.  Універсальний словник-енциклопедія