ломачка
ЛОМА́ЧКА, и, ж.
Зменш. до лома́ка.
І ломачка, і тріска, мов кораблі, пропливли перед зором здовж і зникли (У. Самчук);
Один суб'єкт намагається розколоти металічний диск, торохкаючи по ньому ломачкою (В. Барка);
Він хапає ломачку, хоче її відкинути, та раптом передумує (В. Лис).
Словник української мови (СУМ-20)