ломбард
ЛОМБА́РД, у, ч.
Кредитна установа, що надає грошові позички за певний відсоток під заставу рухомого й нерухомого майна.
Старий Гамза, як не гаразд своє хазяйство вів, а проте усі його великі помістя були заложені в ломбард (Панас Мирний);
Срібні ложки також були віддані в заставу до ломбарду (О. Іваненко);
Тепер ваш костюм ні носити, ні пропити, ні продати, ні програти, ні заставити в ломбарді (В. Нестайко);
Респондент уже кимось поінформований про те, що нині у стінах “Корнер делля Регіна” міститься ломбард (Ю. Андрухович).
Словник української мови (СУМ-20)