лопотнява
ЛОПОТНЯ́ВА, и, ж., розм.
Те саме, що лопота́ння.
Услід за цими словами почулася лопотнява босих ніг (М. Коцюбинський);
З хати долинула лопотнява босих ніг, і на ґанок вибігла розпатлана дівчина років двадцяти – гарненька, але з забрудненим сажею обличчям. (Р. Самбук);
За розчиненим вікном шумлива лопотнява (І. Жиленко).
Словник української мови (СУМ-20)