лопотнява

ЛОПОТНЯ́ВА, и, ж., розм.

Те саме, що лопота́ння.

Услід за цими словами почулася лопотнява босих ніг (М. Коцюбинський);

З хати долинула лопотнява босих ніг, і на ґанок вибігла розпатлана дівчина років двадцяти – гарненька, але з забрудненим сажею обличчям. (Р. Самбук);

За розчиненим вікном шумлива лопотнява (І. Жиленко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me