лопотливо
ЛОПОТЛИ́ВО.
Присл. до лопотли́вий.
В ухах їздців завивав вітер і лопотливо шуміли на раменах крилаті киреї (К. Гриневичева).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
ЛОПОТЛИ́ВО.
Присл. до лопотли́вий.
В ухах їздців завивав вітер і лопотливо шуміли на раменах крилаті киреї (К. Гриневичева).