лотра

ЛО́ТРА, и, ж., діал.

Розпусниця.

Вона городська лотра (Сл. Б. Грінченка);

Якщо людина в цiлому (кожна!) – одна велика в'язниця, то, звичайно, ранiше та лотра мешкала в нiй десь у найдальшiй камерi (О. Забужко).

Значення в інших словниках

1. лотра — -и, ж., діал. Розпусниця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. лотра — Ло́тра, -ри ж. Развратница. Вона городська лотра. Черк. у.  Словник української мови Грінченка