лубочний
ЛУБО́ЧНИЙ, а, е.
Те саме, що лубко́вий.
На стінах поміж олеографічними малюнками є й лубочні (М. Кропивницький);
Він глянув на підлітка, і його вразила подібність хлопчини в стихарі до чортеняти, як то малюють на лубочних картинах для народу (Б. Антоненко-Давидович);
Він зацікавився. Згори лежало Євангеліє, потім якісь лубочні видання (О. Іваненко).
Словник української мови (СУМ-20)