лубочний
ЛИ́КОВИЙ (зроблений з лика), ЛИ́ЧАНИЙ, ЛУБ'ЯНИ́Й, ЛУБО́ЧНИЙ. Напередодні весни залізниця викидала жовті мішки з суперфосфатом, ликові кулі з таранею, машини та матеріали для Старостинських маєтків (О. Слісаренко); Візок залущав в його руках і розігнувся, як личана колиска (І. Нечуй-Левицький); Сивоок поволі наблизився до візка, відкинув простягнуту до нього Ситникову руку, сам заліз у луб'яний короб (П. Загребельний).
ПРИМІТИ́ВНИЙ (перев. про твори мистецтва і літератури — який не відзначається глибиною змісту, недосконалий за формою; розрахований на невибагливі смаки), СПРО́ЩЕНИЙ, ЛУБОЧНИЙ, КУСТА́РНИЙ, НЕХИ́ТРИЙ, УБОГИЙ (за змістом, задумом). Немало довелося Федорові читати.. примітивних статей (Ю. Мушкетик); Бажання високого й чистого досить мирно співіснує (в літературі) з терпимістю, а то й симпатіями до спрощеного, примітивного (з наукової літератури); Вернувся.. слуга Лаговського Федір. Його незмінний вірний "лічарда", як-то кажуть стилем московських лубочних лицарських повістей (А. Кримський); Ходив (Сосюра) по київських вулицях, оточений гуртом початківців та своїх шанувачів, слухав кустарні спроби численних безіменних поетів (з мемуарів). — Пор. недоскона́лий, поверхо́вий.
Словник синонімів української мови