лубочний

ЛИ́КОВИЙ (зроблений з лика), ЛИ́ЧАНИЙ, ЛУБ'ЯНИ́Й, ЛУБО́ЧНИЙ. Напередодні весни залізниця викидала жовті мішки з суперфосфатом, ликові кулі з таранею, машини та матеріали для Старостинських маєтків (О. Слісаренко); Візок залущав в його руках і розігнувся, як личана колиска (І. Нечуй-Левицький); Сивоок поволі наблизився до візка, відкинув простягнуту до нього Ситникову руку, сам заліз у луб'яний короб (П. Загребельний).

ПРИМІТИ́ВНИЙ (перев. про твори мистецтва і літератури — який не відзначається глибиною змісту, недосконалий за формою; розрахований на невибагливі смаки), СПРО́ЩЕНИЙ, ЛУБОЧНИЙ, КУСТА́РНИЙ, НЕХИ́ТРИЙ, УБОГИЙ (за змістом, задумом). Немало довелося Федорові читати.. примітивних статей (Ю. Мушкетик); Бажання високого й чистого досить мирно співіснує (в літературі) з терпимістю, а то й симпатіями до спрощеного, примітивного (з наукової літератури); Вернувся.. слуга Лаговського Федір. Його незмінний вірний "лічарда", як-то кажуть стилем московських лубочних лицарських повістей (А. Кримський); Ходив (Сосюра) по київських вулицях, оточений гуртом початківців та своїх шанувачів, слухав кустарні спроби численних безіменних поетів (з мемуарів). — Пор. недоскона́лий, поверхо́вий.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лубочний — лубо́чний прикметник картинка, література Орфографічний словник української мови
  2. лубочний — -а, -е. 1》 Те саме, що луб'яний. 2》 Надрукований з лубка (у 4 знач.) (про картинку). 3》 Стос. до дешевої літератури для масового розповсюдження в дореволюційній Росії та Україні. || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лубочний — ЛУБО́ЧНИЙ, а, е. Те саме, що лубко́вий. На стінах поміж олеографічними малюнками є й лубочні (М. Кропивницький); Він глянув на підлітка, і його вразила подібність хлопчини в стихарі до чортеняти, як то малюють на лубочних картинах для народу (Б. Словник української мови у 20 томах
  4. лубочний — ЛУБО́ЧНИЙ, а, е. 1. Те саме, що луб’яни́й. 2. Надрукований з лубка (у 4 знач.) (про картинку). На стінах поміж олеографічними малюнками є й лубочні (Кроп. Словник української мови в 11 томах