1. Великий тлумачний словник сучасної мови

лубочний

лубо́чний

-а, -е.

1》 Те саме, що луб'яний.

2》 Надрукований з лубка (у 4 знач.) (про картинку).

3》 Стос. до дешевої літератури для масового розповсюдження в дореволюційній Росії та Україні.

|| перен. Невисокої якості, примітивний виконанням, розрахований на невибагливі смаки (про малюнки, масові дешеві видання тощо).

Лубочна література — масові дешеві видання в дореволюційній Росії та Україні: пісеньки, сонники, оракули, пригодницькі й релігійно-моралістичні твори тощо.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лубочний — лубо́чний прикметник картинка, література Орфографічний словник української мови
  2. лубочний — ЛУБО́ЧНИЙ, а, е. Те саме, що лубко́вий. На стінах поміж олеографічними малюнками є й лубочні (М. Кропивницький); Він глянув на підлітка, і його вразила подібність хлопчини в стихарі до чортеняти, як то малюють на лубочних картинах для народу (Б. Словник української мови у 20 томах
  3. лубочний — ЛИ́КОВИЙ (зроблений з лика), ЛИ́ЧАНИЙ, ЛУБ'ЯНИ́Й, ЛУБО́ЧНИЙ. Напередодні весни залізниця викидала жовті мішки з суперфосфатом, ликові кулі з таранею, машини та матеріали для Старостинських маєтків (О. Словник синонімів української мови
  4. лубочний — ЛУБО́ЧНИЙ, а, е. 1. Те саме, що луб’яни́й. 2. Надрукований з лубка (у 4 знач.) (про картинку). На стінах поміж олеографічними малюнками є й лубочні (Кроп. Словник української мови в 11 томах