1. Словник української мови у 20 томах

лубочний

ЛУБО́ЧНИЙ, а, е.

Те саме, що лубко́вий.

На стінах поміж олеографічними малюнками є й лубочні (М. Кропивницький);

Він глянув на підлітка, і його вразила подібність хлопчини в стихарі до чортеняти, як то малюють на лубочних картинах для народу (Б. Антоненко-Давидович);

Він зацікавився. Згори лежало Євангеліє, потім якісь лубочні видання (О. Іваненко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лубочний — лубо́чний прикметник картинка, література Орфографічний словник української мови
  2. лубочний — -а, -е. 1》 Те саме, що луб'яний. 2》 Надрукований з лубка (у 4 знач.) (про картинку). 3》 Стос. до дешевої літератури для масового розповсюдження в дореволюційній Росії та Україні. || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лубочний — ЛИ́КОВИЙ (зроблений з лика), ЛИ́ЧАНИЙ, ЛУБ'ЯНИ́Й, ЛУБО́ЧНИЙ. Напередодні весни залізниця викидала жовті мішки з суперфосфатом, ликові кулі з таранею, машини та матеріали для Старостинських маєтків (О. Словник синонімів української мови
  4. лубочний — ЛУБО́ЧНИЙ, а, е. 1. Те саме, що луб’яни́й. 2. Надрукований з лубка (у 4 знач.) (про картинку). На стінах поміж олеографічними малюнками є й лубочні (Кроп. Словник української мови в 11 томах