лубок

ЛИ́КО (внутрішня частина кори молодих листяних дерев, перев. липи, що легко відокремлюється від стовбура й ділиться на стрічки), ЛУБ, ЛУБО́К, ЛУ́Б'Я. З однієї липи двічі лика не деруть (прислів'я); В день врожаю так і сяк Змайстрував їжак вітряк, Стіни дранкою покрив, Крила з лубу поробив (М. Стельмах); Хома Патика Пішов зимою драти лика; Лубка ж не обідрав І липку зіпсував (Л. Боровиковський); Тоді дери луб'я — як дереться (прислів'я).

СА́НИ мн. (зимовий віз на полозах), СА́НКИ́, ҐРИНДЖО́ЛИ, КОПИЛЬЧАКИ розм., РО́ЗВАЛЬНІ розм. (низькі широкі сани з боками, що розширяються від передка); ГЛА́БЦІ, КОЗИРКИ́ (легкі виїзні сани зі спинкою та загнутим передком); КРИЛА́ТКИ (легкі сани з дугою); ПІ́ДСАНКИ (невеликі сани, що прив'язуються до великих при перевезенні довгих предметів); РІЖНА́ТІ СА́НИ (РОЖНА́ТІ СА́НИ) (сани з рожнами для перевезення сіна, дров і т. ін.); ЛУБКИ́ (сани з кузовом, обшитим лубом); ЗАЛУ́БНІ діал. (сани з кузовом). Весело рипіли сани по снігу, весело бігли коні (М. Коцюбинський); Роботу їхню перебив тільки Шугалія, що раптом підкотив до воріт своїм конем у ґринджолах (В. Кучер); Перед ким похвастаєш тоді сивим смушком на кожусі, добрим вигуляним конем у глабцях на Меланки? (І. Ле); — Ще б тільки сани мені одні. — Тобі козирки, бачу, потрібні. На підрізах! — озвавсь Невкипілий. — Мужичі рожнаті тобі не годяться (А. Головко); Наступної ночі він наладнав крилатки і подався до Вавілона (В. Земляк).

ШИ́НИ (ШИ́НА рідше) (пристрій для накладання пов'язки для забезпечення нерухомості ушкодженої частини тіла), ЛУБКИ́ (ЛУБО́К рідше), ЛЕ́ЩА́ТА заст. Павло з фельдшерами й санітарами зупиняли кров,.. накладали на руки й ноги дротяні шини (В. Кучер); Лікар кинув інструменти, спритно помастив рану темною, рідкою мастю,.. забинтував і зав'язав плече в лубки (З. Тулуб); Дмитрик лежить у лікарні. Зламану ногу його взято в лещата (М. Коцюбинський).