лупа
ЛУПА́, и́, ж.
1. Маленькі часточки рогових клітин і шкірного жиру, що утворюються біля коренів волосся на голові.
Вона помітила у волоссі білі порошинки лупи (О. Донченко);
Куцоногий, кривоносий, З патлів сиплеться лупа, Доходяга безголосий Мікрофоном теліпа (П. Глазовий);
У її житті з'явився Антон із 11-Б, у якого були .. прохолодні руки й лупа з волосся, яка осипалася на плечі (Н. Сняданко);
Основною причиною появи лупи є зміна стану шкіри голови, викликане надмірним зростанням грибкової культури Маласезія фурфур (з наук. літ.).
2. діал. Лузга (у 1 знач.).
– Менше мудруйте біля крупорушки і драча.., щоб менше сипалося людське зерно у вашу лупу (М. Стельмах).
ЛУ́ПА, и, ж.
Оптичний прилад, що становить збиральну лінзу або систему лінз, застосовувану для розглядання дрібних деталей.
Ткачі по черзі дають роботу на розгляд .. Конторщик [конторник] розглядає з лупою і циркулем (Леся Українка);
Лупа , яку він тримав у руці тремтіла, – чи, може, це мені лише здалося так? (В. Домонтович);
Щоб розгледіти зображення, не потрібна була лупа, можна було навіть не вглядатися надто старанно (С. Андрухович).
Словник української мови (СУМ-20)