лускотіти

ЛУСКОТІ́ТИ, ти́ть, недок.

Підсил. до лу́скати.

[Степан:] Ніби чуєш, що й кістки в тобі починають лускотіти, неначе почувають, що ось-ось прийде їм .. робота... (М. Кропивницький);

І вона чула, як від швидкого руху пісок, зірваний вітром, лускотів об шибки вікон (Т. Осьмачка);

Тисячі коней, запряжепих в тисячі возів і саней, всуміш, хропуть і сходять потом, парують і лускотять м'язами (І. Багряний).

Значення в інших словниках

1. лускотіти — лускоті́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. лускотіти — див. ляпати  Словник синонімів Вусика
3. лускотіти — -тить, недок. Підсил. до лускати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. лускотіти — ЛУСКОТІ́ТИ, ти́ть, недок. Підсил. до лу́скати. [Степан:] Ніби чуєш, що й кістки в тобі починають лускотіти, неначе почувають, що ось-ось прийде їм.. робота… (Кроп., II, 1958, 44); Пісні співає молодь… Аж заслухаються всі біля хати. Тільки насіння лускотить (Головко, II, 1957, 402).  Словник української мови в 11 томах