льняний
ЛЬНЯНИ́Й, а́, е́.
Те саме, що лляни́й.
Давала чиншу [нянька] до двора: .. Льняної пряжі три півмітки (І. Котляревський);
Черниці варили цілющі масти на рани, прали, сушили і краяли тонке, льняне полотно на перев'язки ран (Б. Лепкий);
Абу Амар сидів під стіною, вбраний у тонкий перський каптан, білу льняну сорочку, перепоясаний дорогоцінним сріблотканим поясом (Ю. Логвин);
Хустинка в неї [дівчинки] зсунулась набік, і з-під неї вибилась хмарка льняного волосся (О. Донченко).
Словник української мови (СУМ-20)