Словник української мови у 20 томах

льотчик-випробувач

ЛЬО́ТЧИК-ВИПРО́БУВАЧ, ~а-~а, ч.

Спеціально підготований пілот, що здійснює політ для перевірки якості літака.

Потім, уже по війні, загинув ще один брат, льотчик-випробувач (П. Загребельний);

Його батько був льотчик-випробувач. Загинув під час випробувань... (В. Нестайко);

Колись мені розповідали льотчики-випробувачі: перед першим польотом на новому літакові світ вони сприймають інакше, ніж звичайно (А. Михайленко);

Міжнародний аеропорт “Сімферополь” буде носити ім'я кримськотатарського льотчика-випробовувача Амет-хана Султана (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)