льотчик-винищувач

ЛЬО́ТЧИК-ВИНИ́ЩУВАЧ, ~а-~а, ч.

Водій літака-винищувача.

Ну, як це гордий реактивний льотчик-винищувач та стане винищувати комарiв? (О. Гончар);

Тут виступив наперед я: – .. Льотчик-винищувач Булатович. Після поранення прибув для проходження служби (В. Малик);

Може, чули: Ганс фон Шомбург, підполковник, відомий льотчик-винищувач? (Р. Самбук).

Значення в інших словниках

1. льотчик-винищувач — льо́тчик-вини́щувач іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. льотчик-винищувач — льотчика-винищувача, ч. Водій літака-винищувача.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. льотчик-винищувач — ЛЬО́ТЧИК-ВИНИ́ЩУВАЧ (~ а — ~ а), ч. Водій літака-винищувача. Особливо відзначився льотчик-винищувач капітан Орест Пряхін, що один збив блискавичною атакою два літаки (Коч., II, 1956, 413).  Словник української мови в 11 томах