любенький
ЛЮБЕ́НЬКИЙ, а, е.
Пестл. до лю́бий.
Ви не думайте, любенькі, Що се прості витребеньки! (І. Франко);
– Звертайте увагу на інше, любенький: наш прейскурант надає найширші можливості для кожного (М. Дашкієв);
– Любенькі мої, та я скоріше власну голову встромлю в ярмо, ніж дам запрягти нашу годувальницю! (М. Циба);
– Сідай, сідай, любенький, – приказувала вона, – тут тобі буде тепло й приємно (В. Владко).
Словник української мови (СУМ-20)