людиновбивство
ЛЮДИНОВБИ́ВСТВО, а, с., книжн.
Убивство людей.
Всім би вистачило і землі, і неба, і пісень, і матеріального достатку, якби тільки люди навчились жити без воєн, якби ці дедалі зростаючі спалахи людиновбивства не забирали в народів стільки, як вони забирають, і розуму, й сил, а найголовніше, життів людських, квітучих, обдарованих! (О. Гончар);
Незалежно від способу, місця і атрибутики самої страти, вона не є покаранням, а людиновбивством, у якому бере участь ціле суспільство і кожен зокрема (Г. Пагутяк);
Соловки для нас – це насамперед масове людиновбивство ХХ століття (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)